місце зустрічі

1. n (pl rendezvous) фр

1) рандеву, побачення

2) місце побачення, місце зустрічей; місце збору

3) військ. збір; зустріч

4) місце відпочинку отари (стада)

5) розм. притулок, пристановище

2. v (past і p.p. rendezvoused)

1) зустрічатися; прибувати на місце зустрічі

2) амер., військ. збирати війська (кораблі) на місці зустрічі

* * *

1) рандеву, побачення

2) місце побачення, місце зустрічей; місце збору

3) вiйcьк. зустріч, збір

4) aвcтpaл. місце відпочинку череди; місце збору череди

5) кocм. зближення до з'єднання; зустріч

1) зустрічатися; прибувати на місце зустрічі

2) aмep.; вiйcьк. збирати війська або кораблі на місці зустрічі

3) кocм. зближатися ( про кораблі)

1) рандеву, побачення

2) місце побачення, місце зустрічей; місце збору

3) вiйcьк. зустріч, збір

4) aвcтpaл. місце відпочинку череди; місце збору череди

5) кocм. зближення до з'єднання; зустріч

1) зустрічатися; прибувати на місце зустрічі

2) aмep.; вiйcьк. збирати війська або кораблі на місці зустрічі

3) кocм. зближатися ( про кораблі)

1) місце зустрічі (збору)

2) юр. судова округа (де має слухатися справа)

3) місце вчинення дії

4) спорт. місце змагання

* * *

1) місце зустрічі (конференції, переговорів)

2) юр. місце розгляду справи, територіальна підсудність; судовий округ ( у який повинна слухатися справа); to change the - передавати справу в інший судовий округ [див. тж. 3]; місце виконання дії

3) спорт. місце змагання; місце зборів; to change the venue змінити місце зустрічі /змагання, зборів/ [див. тж. 2]

1. n

1) призначена зустріч; призначене побачення

2) місце зустрічі (побачення)

3) ярмарок, ринок

2. v

1) призначати зустріч (побачення)

2) приходити на побачення

* * *

1) призначена зустріч, побачення

2) місце зустрічі, побачення

3) дiaл. ярмарок, ринок

1) назначати зустріч, побачення

2) приходити на побачення

1) місце зустрічі (конференції, переговорів)

2) юр. місце розгляду справи, територіальна підсудність; судовий округ ( у який повинна слухатися справа); to change the - передавати справу в інший судовий округ [див. тж. 3]; місце виконання дії

3) спорт. місце змагання; місце зборів; to change the venue змінити місце зустрічі /змагання, зборів/ [див. тж. 2]

(bus, biz)

1. n ком. бізнес; діло; справа; підприємництво; торговельна діяльність; торгівля; діяльність; a підприємницький; діловий; 2. n підприємство; компанія; фірма; a фірмовий

1. заняття або системна діяльність, що реалізується у виробничій (manufacture), промисловій, торговельній (trade) та ін. сферах з метою одержання прибутку (profit) шляхом купівлі та продажу товарів (goods) і послуг (service¹); 2. організація, покликана засобами торгівлі задовольнити потреби суспільства і одержати прибуток; ♦ існує кілька основних видів підприємств, а саме: одноосібне підприємство (sole proprietorship), партнерство (partnership) та компанія (company) або корпорація (corporation)

═════════■═════════

advertising business рекламна справа • рекламний бізнес • рекламне агентство; annual business річна справа; banking business банківське діло • банківські операції; bankrupt business збанкрутіле підприємство; beverage business підприємство у сфері виробництва напоїв; big business велике підприємство; brokerage business посередницька справа • брокерська контора; capital-intensive business капіталомістке підприємство; commercial business торговельне підприємство • торгівля; competing business конкурентне підприємство; current business поточна справа; durable goods business торгівля товарами довгострокового вжитку; export business експортний бізнес; family-owned business сімейне підприємство • родинне підприємство; foreign-owned business підприємство, яке належить закордонному власнику; government business державна справа; hospitality business готельний бізнес; illegal business заборонена справа • незаконне підприємство • незаконна справа; import business бізнес у сфері імпорту; incorporated business акціонерне підприємство • акціонерна компанія; insurance business страховий бізнес; investment business інвестиційна діяльність; joint business спільне підприємство; large-scale retail business велике підприємство роздрібної торгівлі; loan business кредитна справа; local business місцеве підприємництво; mail-order business посилковий торговельний бізнес; mercantile business торговельне підприємство; official business офіційна справа; private business приватне підприємство; produce business торгівля сільськогосподарськими продуктами; profitable business прибутковий бізнес; proprietary business виробництво фірмової продукції; publishing business видавнича справа • книготорговий бізнес; real estate business бізнес у сфері нерухомості; retail business роздрібна торгівля • підприємство роздрібної торгівлі; seasonal business сезонне підприємництво; securities business торгівля цінними паперами; service business бізнес у сфері обслуговування; small business мале підприємництво; small-scale retail business мале роздрібне підприємство; unincorporated business неакцір-нерне підприємство; well-established business солідне підприємство • солідна фірма; wholesale business оптове підприємство • оптова торгівля

═════════□═════════

business ability спроможність до комерційної діяльності; business account рахунок підприємств; business acquaintance ділове знайомство; business activities види ділової діяльності; business activity ділова діяльність • господарська діяльність • економічна діяльність; business acumen ділова хватка; business address службова адреса • ділова адреса; business agent торговельний агент; business approach діловий підхід; business area сфера торговельно-промислової діяльності; business broker професійний брокер • професійний агент • діловий брокер; business canvasser торговельний агент; business саг автомобіль для ділових поїздок; business card візитна картка • візитівка; business circles ділові кола; business class бізнес-клас; business community ділові кола • ділове суспільство; business concept поняття ділової діяльності; business concern ділова справа; business conduct ведення діла; business connections ділові зв'язки; business costs ділові витрати; business credit кредит на торговельно-промислову діяльність; business cycle діловий цикл • цикл ділової діяльності • економічний цикл; business cycle indicator показник економічного циклу; business cycle recovery піднесення ділової активності; business data processing обробка комерційної інформації; business day час роботи банку • робочий день • час роботи біржі; business deal торговельна угода; business district діловий район • торговельний район; business economics економіка підприємства; business education комерційна освіта; business enterprise торговельна фірма • торговельно-промислове підприємство; business environment економічне оточення; business equipment виробниче устаткування; business establishment ділове підприємство • ділові кола • торговельно-промислове підприємство; business ethics ділова етика; business expenses витрати підприємців • торговельні витрати; business factor економічний фактор; business financing фінансування підприємств; business firm підприємницька фірма; business fortune удача в діловій діяльності • багатство, нажите внаслідок ділової діяльності; business hours години роботи підприємства • години торгівлі • години роботи біржі • робочі години; business house торговельний дім; business in futures ф'ючерсні угоди; business instinct ділове чуття • діловий нюх; business integrity чесність у діловій діяльності; business investment капіталовкладення підприємства; business law торгове право; business leader діловий лідер • керівник промислового підприємства; business life ділове життя; business management управління торговельно-промисловим підприємством; business manager комерційний директор • торговельний керівник; business merger об'єднання підприємств • злиття компаній; business method методика ділової діяльності; business monopoly підприємницька монополія; business name назва фірми • назва підприємства; business office торговельна канцелярія • торговельна контора; business of the day порядок денний; business opportunities можливість ділової діяльності; business outlook перспективи ділової діяльності • майбутня економічна кон'юнктура; business partner діловий партнер • торговельний партнер • діловий компаньйон • діловий учасник; business practice практика ділових відносин; business premises будинок підприємства; business press ділова преса; business principle діловий принцип; business procedure методика ділової діяльності; business profits прибуток підприємства; business property власність підприємства • власність фірми; business publication комерційне видання • фірмове видання; business purpose мета ділової діяльності; business quarter діловий квартал; business receipts прибутки від ділової діяльності; business relation діловий зв'язок; business relations ділові відносини • торговельні зв'язки; business reply cards картки для ділової відповіді; business representative торговельний представник; business revival пожвавлення господарської кон'юнктури; business secret виробничий секрет; business sector діловий сектор • виробничий сектор • сектор торговельно-промислової діяльності; business strategy ділова стратегія; business support підтримка підприємства; business tax податок на підприємця • податок на підприємство; business taxation оподаткування підприємства; business tax form бланк податкової декларації для підприємця; business tax package комплекс заходів з оподаткування підприємця; business tenant орендар/орендарка підприємства; business terms умови ділової діяльності; business-to-business advertising реклама для підприємців; business-to-business sales обсяг продажу торговельно-промислових підприємств • гуртовий оборот фірми; business training навчання торговельно-промислової діяльності; business trends тенденції в галузі ділової діяльності; business trip ділова поїздка • відрядження; business turnover торговельний оборот підприємства; business undertaking торговельно-промислове підприємство; business venue місце зустрічі фірми • місце ділової зустрічі; business volume торговельний оборот • обсяг ділових операцій; business week робочий тиждень; business world діловий світ; business year бюджетний рік • звітний рік • господарський рік; out of business банкрут; to be engaged in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be forced out of business бути витісненим з підприємницької діяльності; to be in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be out of business банкрутувати/збанкрутувати; to close down a business ліквідувати фірму • ліквідуватися; to conduct a business вести справу • займатися комерцією • керувати підприємством; to do business вести справу • вести діло; to engage in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to establish a business створювати/створити підприємство; to expand a business розширяти/розширити підприємство; to finance a business фінансувати підприємство; to go into business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to go out of business ліквідувати підприємство • припиняти/припинити діяльність; to launch a business відкривати/відкрити підприємство; to manage a business керувати підприємством; to open a business засновувати/ заснувати підприємство • відкривати/відкрити підприємство; to operate a business керувати підприємством; to run a business керувати підприємством; to sell out a business продати підприємство; to set up a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to start a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to take over a business брати/взяти на себе ведення справи; to wind up a business ліквідувати підприємство

business¹:: business enterprise; business² ‡ business² (383)

═════════◇═════════

бізнес < англ. business — діло, торгівля, справа; також форма бізнесмен — комерсант, ділок, торговець (ЕС-СУМ 1: 139; СІС: 96); підприємство/підприємництво/підприємницький < нім. Unternehmung < unter — під і nehmen — брати, приймати (ЕС-СУМ 4: 54-55)

* * *

1) призначена зустріч, побачення

2) місце зустрічі, побачення

3) дiaл. ярмарок, ринок

1) назначати зустріч, побачення

2) приходити на побачення

ДІАЛОГ ( від грецьк. διάλογοζ - розмова, бесіда) - в античній філософії метод знаходження істини за допомогою певних питань і методичного знаходження на них відповідей (Сократ, Платон). У сучасній філософії Д. - універсальна форма відношення "Я - Ти" як спосіб дослідження сутності людини та визначення її реального призначення у житті. Філософія Д., започаткована у XIX ст. працями Фоєрбаха та Гумбольдта, сучасного рівня розвитку досягає у працях Бубера, Бахтина, Левінаса та ін. Визначальним для філософії Д. є відмова від принципу тотальності (оскільки останній не в змозі виразити істинну сутність буття людини) та пошук "третього шляху" між нездійсненним ідеалом об'єктивності і картезіанським зведенням індивідуальності до богорівного, але беззмістовного "Я", не пов'язаного з іншими. На думку діалогістів, існування людини завжди є "співбуттям" з іншими людьми. Істина про людину може бути досягнута на шляху аналізу зустрічі, як місця, де людина постає у відмінному від інших вимірі - діалогічному. Дослідження сутності Д. відбувається у різних напрямах: виявлення форм та вимірів Д., розроблення категоріального апарату Д. тощо. Так, Бубер досліджує проблему Д. у трьох вимірах: між людиною та людиною, між людиною та світом і між людиною та Богом (Бог тут виступає як вічне "Ти", де перетинаються всі лінії відношень людини). Послідовник Бубера Левінас, зберігаючи релігійне забарвлення Д., розглядає його як універсальну умову людського буття, розрізняючи в діалогічному просторі антропологічний, психологічний та соціальний аспекти, а також залучаючи нове поняття - асиметрії діалогічних стосунків. На відміну від Бубера, який Д. з Богом тлумачить як засіб порятунку від самотності, Бахтин можливість подолання самотності вбачає у спілкуванні з іншою людиною, у якому долається монологічність самого буття, а мова досягає своєї довершеності, оскільки оформлене у мові слово зустрічає відповідь. Існують різні думки стосовно евристичних можливостей Д. у природничо-науковому пізнанні, аж до заперечення діалогічного характеру наукового пізнання. Зокрема, Бахтин, ґрунтуючись на сформульованій ще у культурі Нового часу тезі про істинне знання як таке, що абсолютно виключає суб'єктивний фактор, розрізняє гуманітарне та природничо-наукове знання за ознакою діалогічності гуманітарного та монологічності природничо-наукового. Сучасна методологія наукового пізнання вносить кардинальні зміни у розуміння науки як специфічної форми діяльності людського духу, згідно з якими наука постає як певна сукупність різних дискурсивних практик, які пропонують різні, іноді суперечливі моделі світу, що мають однакові права на істину, в зв'язку з чим ідея Д. у природничо-науковому пізнанні набуває евристичної значущості. Д. у природничих науках реалізується на різних рівнях і у різних площинах: 1) На рівні практичного відношення до світу, на якому Д. роздвоюється на відношення "Я - Воно" та відношення "Я - Ти". Відома дилема - чи відноситись до природи як до майстерні ("Воно"), чи як до храму ("Ти"), - вирішується при цьому не у формі протиставлення "або - або", а у формі синтезу "і - і". 2) На рівні пізнавального відношення в природознавстві предметом дослідження є не природа сама по собі, а природа в тій мірі, в якій вона підлягає людському запиту. Тому і в науковому пізнанні людина зустрічає іншу людину, а, отже, вступає в Д. Д. як місце зустрічі людських свідомостей реалізується: 1) на рівні зіткнення наукового і ненаукового способів мислення; 2) на рівні зіткнення різних наукових способів пояснення реальності, які притаманні різним культурам; 3) на рівні зіткнення різних наукових уявлень у межах однієї науки чи культури. Д. може відбуватись у реальній формі, тобто як спілкування "Я" з іншим, реальним "Ти", або у формі внутрішнього Д., у якому "Я" самого творця протистоять його різні проекції, усвідомлювані як "Ти". Переведені у внутрішній Д. різні рівні і проекції Д. дозволяють розглянути об'єкт дослідження з різноманітних точок зору і виробити з урахуванням усіх логічних та пізнавальних заперечень нову, оригінальну концепцію.

n амер., розм.

1) постійне місце зустрічей

2) кубло

adj амер.

прокурений, задимлений

амер. перен. місце зустрічі політиків для закулісних/ залаштункових переговорів

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1. n

1) біг, пробіг

2) нетривала поїздка

3) маршрут; рейс

4) перехід

5) зал. перегін

6) ав. політ; переліт

7) пройдена відстань; відрізок шляху

8) ав. відрізок траси

9) ав. пробіг (під час посадки); розбіг (під час зльоту)

10) стежка (прокладена тваринами)

11) здатність бігати

12) період, відрізок (часу); смуга (невдач тощо)

13) напрям

14) партія (виробів)

15) тираж (книги)

16) стадо (тварин)

17) зграя (птахів)

18) косяк (риби)

19) (попередній тип (сорт, розряд)

20) попит

21) розм. дозвіл, право користуватися (чимсь)

22) загін, кошара; вольєра

23) потік, струмок

24) приплив (води тощо)

25) обвал, зсув

26) схил, траса

27) труба, жолоб

28) довжина (дроту, труби)

29) розмір (вірша)

30) амер. двоє жорен млина

31) одиниця рахунку (у грі)

32) муз. рулада

33) хід, робота, дія (машини)

34) хід, перебіг

35) демонстрування, показ, перегляд (фільму тощо)

36) провезення (контрабанди)

37) ав. заходження на ціль (тж bombing run)

38) амер. спущена петля на панчосі

2. adj

1) рідкий, розплавлений; розтоплений

2) виливаний, литий

3) відціджений, відфільтрований

4) контрабандний

5) скислий, скипілий

6) збіглий

v (past ran, p.p. run)

1) бігти, бігати

2) гнати, підганяти, квапити

3) тікати, рятуватися втечею

4) рухатися, котитися, ковзати

5) ходити, курсувати, плавати

6) рухатися, пересуватися (з певною швидкістю)

7) з'їздити (кудись) ненадовго

8) ав. робити пробіг (розбіг)

9) ав. заходити на ціль

10) бігти, летіти, збігати, минати, линути (про час)

11) пронестися, промайнути (про думку)

12) швидко поширюватися

13) простягатися, розкидатися

14) повзти, витися (про рослини)

15) прокладати, проводити (лінію тощо)

16) бути чинним протягом певного строку

17) поширюватися на певну територію; бути чинним на певній території

18) бути в обігу (про гроші)

19) текти, литися, сочитися; струменіти; впадати

20) протікати, текти, бути нещільним

21) розливатися, розпливатися (по поверхні)

22) танути

23) зливатися (в одно ціле), об'єднуватися

24) лити, наливати

25) крутитися; обертатися

26) торкатися (якоїсь теми тощо — on, upon)

27) гласити, говорити; йтися (про щось)

28) долати (перешкоду)

29) линяти

30) дражнити (когось); чіплятися (до когось)

31) штукатурити

32) керувати, управляти

33) водити (про транспорт)

34) проводити, робити (дослід)

35) працювати, діяти (про машину)

36) відкривати (трасу); пускати (лінію)

37) відправляти на лінію (за маршрутом)

38) проводити (змагання)

39) брати участь (у змаганнях)

40) посідати місце (у змаганні)

41) демонструвати, показувати (фільм)

42) іти (про фільм, п'єсу)

43) перевозити, транспортувати

44) переслідувати (звіра), полювати (на звіра)

45) переслідувати (судом)

46) наражатися (на небезпеку), зазнавати (впливу)

47) друкувати, публікувати

48) балотуватися

49) виставляти (кандидатуру)

50) вводити (в товариство)

51) базікати, патякати

52) спускатися (про петлю на панчосі)

53) зметувати (сукню тощо)

54) іти (на нерест)

55) плавити (метал)

56) відливати (метал)

57) відставати (про кору дерева)

58) влучити (в кулю), покотити (про більярд)

59) розм. скисати, зсідатися (про молоко)

60) сквашувати (молоко)

61) ставати, робитися

62) бути

* * *

1) біг, пробіг

2) коротка поїздка

3) рейс, маршрут

4) перехід; зaл. перегін; aв. політ; переліт

5) пройдена відстань; відрізок шляху; зaл. пробіг (локомотива, вагона); aв. відрізок траси

6) aв. пробіг ( при посадці); розбіг ( при зльоті)

7) стежка ( прокладена тваринами); колія ( слід від транспорту)

8) період, відрізок ( часу), смуга

9) напрямок; гeoл. напрямок рудної жили

10) партія ( виробів)

11) тираж ( книги)

12) cпopт. ( у крикеті е бейсболі) одиниця рахунку; перебіжка; очко за перебіжку

13) стадо ( тварин); зграя ( птахів); косяк ( риби)

14) кapт. ряд, серія

15) середній тип, сорт або розряд

16) попит

17) дозвіл, право користуватися ( чим-небудь)

18) загін ( для овець); вольєр ( для курей); aвcтpaл. пасовище, для овець; aвcтpaл. скотарська ферма

19) aмep. струмок, потік

20) сильний приплив ( води); aмep. струмінь ( рідини); витікання

21) схил, траса

22) обвал, зсув

23) труба, жолоб, лоток ( для води)

24) довжина (проводу, труб)

25) розмір ( вірша)

26) хід риби на нерест; риба, яка нереститься

27) марш ( сходів)

28) мop. кормове загострення ( корпуса)

29) мyз. рулада

30) хід, робота, дія (мотора, машини)

31) перебіг, хід ( подій)

32) демонстрація, показ, перегляд (фільму, спектаклю)

33) провезення ( контрабанди)

34) aв. заходження на ціль ( bombing run); aмep. спущена петля ( на панчосі)

35) серія ( вимірів)

1) рідкий; розплавлений; розтоплений

2) вилитий у розплавленому стані; литий

3) відціджений, відфільтрований

4) контрабандний

5) який нереститься

6) cпeц. м'який

7) дiaл. зсілий, скислий ( про молоко)

1) бігти, бігати

2) гнати, підганяти

3) тікати, рятуватися втечею (run away, run off)

4) рухатися, котитися, ковзати; aмep. катати в автомобілі ( кого-небудь)

5) ходити, іти, курсувати, плавати; рухатися, іти ( з певною швидкістю); з'їздити ( куди-небудь) на короткий термін; aв. робити пробіг, розбіг; aв. заходити на ціль

6) бігти, летіти, минати ( про час); іти, відбуватися ( про події)

7) проноситися, миготіти

8) ( швидко) поширюватися

9) тягтися, простиратися, проходити, розстелятися; повзти, витися ( про рослини)

10) проводити, прокладати

11) бути дійсним на певний термін; поширюватися на певну територію, діяти на певній території; бути в обігу ( про гроші); супроводжувати ( що є неодмінною умовою)

12) текти, литися, сочитися, струменіти; протікати, текти; розливатися, розпливатися; танути, текти; ( into) зливатися, переходити ( у що-небудь)

13) лити, наливати

14) обертатися; (on, upon) торкатися ( якої-небудь теми); ( over) злегка торкатися до ( чого-небудь)

15) говорити, гласити

16) проходити; долати ( перешкоду)

17) линяти

18) aмep., aвcтpaл. дражнити ( кого-небудь), приставати ( до кого-небудь), смикати ( кого-небудь)

19) бyд. покривати штукатуркою 11

20) керувати ( установою); вести ( справу)

21) управляти ( автомобілем); водити ( автобус); водити корабель без конвою ( під час війни)

22) ставити ( дослід)

23) працювати, діяти ( про машину)

24) пускати ( лінію); відкривати (трасу, сполучення); відправляти ( автобуси) на лінію, по маршруту

25) проводити (змагання, перегони; run off); брати участь (у змаганнях, у перегонах); займати місце ( у змаганнях)

26) демонструвати, показувати (п'єсу, фільм); іти (про п'єсу, фільм)

27) перевозити, транспортувати ( вантаж); провозити контрабандою

28) переслідувати, цькувати ( звіра); переслідувати ( по суду)

29) піддаватися (ризику, небезпеці)

30) друкувати, опубліковувати, поміщати (у газеті, журналі)

31) балотуватися ( па посаду); виставляти ( кандидатуру)

32) виконувати ( доручення)

33) базікати

34) спускатися ( про петлю)

35) наметувати, метати ( сукню); зшити нашвидкуруч ( to run up)

36) іти ( на нерест)

37) плавити ( метал); лити, відливати ( метал)

38) відставати ( про кору дерев)

39) ударити ( по кулі), покотити ( кулю- у більярді)

40) дiaл. скисати, зсідатися ( про молоко); квасити, приводити до зсідання ( молоко)

41) to run across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь, випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; натрапити на кого-небудь, що-небудь

42) to run against smth натрапляти, налітати, наскакувати на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь

43) to run against smb іти, діяти, виступати проти кого-небудь

44) to run smth against smth зштовхнути що-небудь з чим-небудь; стукнути чим-небудь об що-небудь

45) to run smb; smth against smb висувати кого-небудь, що-небудь проти кого-небудь

46) to run at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь

47) to run into smth налітати, наскакувати, натрапляти на що-небудь, зіштовхуватися з чим-небудь; попадати в яке-небудь положення

48) to run into smb випадково зустріти кого-небудь, натрапити на кого-небудь

49) to run smth; smb into smth устромляти, вганяти, втикати що-небудь у що-небудь; уводити, ставити кого-небудь у що-небудь

50) to run smth; smb into smth; smb зіштовхнути що-небудь, кого-небудь з чим-небудь, ким-небудь; змусити що-небудь, кого-небудь налетіти, наскочити, натрапити на що-небудь, на кого-небудь

51) to run on smth; = to run upon smth

52) to run out of smth вичерпувати запас чого-небудь; вичерпуватися ( про запаси)

53) to run smth over smth; smb проводити чим-небудь по чому-небудь, кому-небудь

54) to run smth through smth просмикувати, пропускати що-небудь через що-небудь

55) to run smth through smb, to run smb through with smth простромлювати, проколювати кого-небудь чим-небудь

56) to run through smth швидко прочитувати /переглядати/ що-небудь; повторювати (особл. коротенько); репетирувати; витрачати ( гроші)

57) to run over smth швидко переглядати, перебігати ( що-небудь очима); повторювати; репетирувати; прослуховувати актора, який читає роль

58) to run to smth тяжіти до чого-небудь, мати схильність до чого-небудь; досягати (суми, цифри)

59) to run (up) on smth зненацька, раптово зустрітися з чим-небудь, натрапити, наскочити на що-небудь

60) to run smth (up) on smth наштовхнути на що-небудь, змусити наїхати на що-небудь

61) to run smb up /over, down / to some place відвезти кого-небудь куди-небудь

62) to run with smb; aмep. спілкуватися з ким-небудь; водити компанію з ким-небудь

63) to run counter to smth суперечити, іти врозріз з чим-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку

64) ставати, робитися

65) бути, бувати

66) мати

1. збори, засідання, нарада; мітинг

2. зустріч

- annual meeting щорічні збори, щорічне засідання '

- briefing meeting інструктаж, інструктивна нарада

- business meeting ділова зустріч

- closing meeting заключне засідання, заключна зустріч

- emergency meeting негайна/ невідкладна нарада; невідкладна зустріч; надзвичайне засідання

- initial meeting перша зустріч

- mass meeting масовий мітинг

- ministerial meeting нарада або зустріч на рівні міністрів

- official meeting офіційне засідання

- panel meeting нарада спеціалістів

- periodic meeting періодичне засідання

- personal meeting особиста зустріч

- plenary meeting пленарне засідання

- political meeting політичний мітинг

- preparatory meeting підготовче засідання

- private meeting закрите засідання

- public meeting

a) загальні збори, мітинг представників громадськості

b) відкрите засідання

- round table meeting засідання за круглим столом/ на рівних правах

- secret meeting таємна зустріч

- summit meeting зустріч на найвищому рівні

- unofficial meeting неофіційне засідання

- meeting in camera засідання за закритими дверима

- meeting of heads of government нарада глав урядів

- location and convocation of meeting місце проведення і скликання зустрічі

- modalities of the meeting умови зустрічі

- notice of meeting повідомлення про збори/ нараду

- overlapping with other meetings дублювання з іншими засіданнями

- results of the meeting результати/ підсумки зустрічі

- right of meeting право зборів

- to address a meeting виступити на зборах

- to adjourn a meeting відкласти/ перенести засідання

- to attend a meeting бути присутнім на зборах

- to call a meeting скликати нараду

- to cancel a meeting відмінити нараду/ зустріч

- to chair a meeting бути головуючим на нараді

- to conduct a meeting проводити нараду/ засідання

- to consult the meeting проконсультувати учасників засідання

- to dismiss a meeting розпустити тих, хто зібрався

- to disrupt a meeting зірвати нараду/ збори

- to dissolve a meeting розпустити/ закрити збори/ нараду/ мітинг

- to hold a meeting проводити нараду/ засідання

- to open a meeting відкрити збори/ нараду/ мітинг

- to postpone a meeting відкласти/ перенести засідання

- to put off a meeting відкласти/ перенести засідання

- to sanction a meeting схвалити/ санкціонувати нараду/ зустріч

- to take the consensus of opinion of the meeting попросити збори виразити свою думку